Вітаємо Вас на офіційному сайті Млинківської школи!
Вітаю Вас Гість | RSS Головна | А ми нові Пушкіни й Шевченки... - Форум | Реєстрація | Вхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Спілкування на різні теми... » Наші таланти » А ми нові Пушкіни й Шевченки... (Для тих, хто вважає себе поетом, чи просто вміє писати...)
А ми нові Пушкіни й Шевченки...
AlonkaДата: П`ятниця, 26.10.2012, 10:27 | Повідомлення # 1
Рядовий
Група: Администраторы
Повідомлень: 18
Репутація: 111
Статус: Offline
І нехай вже задовго до нас сказали, що вірші пише кожен в сімнадцять років... І нехай всі, хто чув Ваші твори, тікали, закриваючи вуха... Все ж Ви вірите, що є люди, які оцінять Ваш талант належним чином! І навіть, якщо Ви в цьому сумніваєтеся... ДАРМА!!! Ви один такий у цілому світі і Ваші рядки хочуть прочитати інші... ДОЗВОЛЬТЕ їм це зробити! ПИШІТЬ!!!

Ти знаєш, що ти - людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.
(В. Симоненко)
 
AlonkaДата: П`ятниця, 26.10.2012, 10:30 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Администраторы
Повідомлень: 18
Репутація: 111
Статус: Offline
Чому такий страшний цей світ?
Чому такі жорстокі люди стали?
Немов і не було трьох тисяч літ.
А наші пращури так само помирали.
Ми живемо лиш днем одним,
У завтра вже не маємо дороги.
Ми брешемо і рідним і чужим.
У цій багнюці грузнуть наші ноги.

І голови тяжкі не в силі ми нести,
Лишаєм розум десь на півдорозі.
А на шляху лише хрести, хрести…
І очі мамині в задумі і тривозі.

Щоночі ми кошмарні бачим сни,
А вдень реальність світу нас лякає
Так прагне серце ніжності, краси…
Та лиш потворність всюду помічає.

І не важливо, що високим був політ,
До світла істини ми так і не дістали.
Чому такий жорстокий світ?
Чому страшні і люди стали?

19.03.09.
Салікова А.О.
 
AlonkaДата: П`ятниця, 26.10.2012, 10:31 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Администраторы
Повідомлень: 18
Репутація: 111
Статус: Offline
17.12.07. 14:42
Я помиляюсь інколи, нечасто.
Таке буває з усіма,бо ж люди ми.
Тьмяніє розум і промінь думки гасне.
Падає янгол з відтятими крильми.
І хочеться так голосно кричати.
Щоб чули гори ріки і поля.
І хочеться з початку все почати.
Щоби добром розквітнула земля.

Змінити хочеться минуле і майбутнє.
Щоб менше стало життєвих помилок.
Щоб все було що зараз десь відсутнє.
Щоб відступило зло хоча б на крок.

А час іде, складна життя дорога.
І кожен оступається на ній.
І руки в розпачі він простяга до Бога.
Що є гарантом нездійсненних мрій.

Салікова А.О.
 
angel-nobodyДата: П`ятниця, 26.10.2012, 10:44 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Администраторы
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Offline
Я говорила, що мені погано?
Якщо ні, то це також брехня.
Надворі сонце світить полум’яно,
В душі вирує ночі западня.
Я бачу світу очі, не червоні.
Бо світ оцей не плаче вже давно
Під сонця промені підставлю я долоні
Воно зрадливо обпече чоло.
17.03.09 (я)
 
Форум » Спілкування на різні теми... » Наші таланти » А ми нові Пушкіни й Шевченки... (Для тих, хто вважає себе поетом, чи просто вміє писати...)
Сторінка 1 з 11
Пошук:


Copyright MyCorp © 2018